БІЛЬ У МАТЕРІЇ

Біль у матерії
Ти, що відчуваєш надто багато

Ця книга не пояснює біль.
Не аналізує його.
Не лікує його.
Вона його перетворює.

Біль у матерії народжується з мистецького жесту: перенести те, що є людським, крихким, відкритим, надмірним, за межі біографії, і ввести у форму.

У Материцизмі біль не є симптомом і не є проблемою, яку потрібно розв'язати.
Це жива матерія, з якою можна працювати так, як працюють із поверхнею: уважно, з повагою, знаючи, коли зупинитися.

Якщо ти відчуваєш надто багато, це не означає, що з тобою щось не так.
Це означає, що частина того, що ти переживаєш, ще не знайшла форми, здатної це витримати.

Ця книга не є посібником, не є терапією, не є шляхом зцілення.
Це твір.

Письмо, яке трактує людський досвід як мистецький матеріал:
біль, ніжність, прощення, межа не пояснюються, а переносяться в іншу форму.

Тут людське не виправляється і не вдосконалюється: воно стає присутнім.

Сторінки проходять крізь такі теми:

• чутливість як відкрита матерія
• ніжність як жест мужності
• прощення як праця, що має завершення
• відмова від нескінченної жертви
• право зупинитися до того, як буде зіпсовано твір

Не як поняття, а як мистецькі процеси.

Ця книга не просить психологічного ототожнення.
Не просить емпатії.
Не просить розуміння.

Вона просить присутності.

Якщо ти шукаєш відповіді, техніки чи рішення, тут ти їх не знайдеш.
Але якщо ти відчуваєш надто багато й упізнаєш потребу перетворити те, що переживаєш, на щось, здатне перебувати у світі, не спалюючи тебе, ця книга може супроводжувати тебе.

Не для того, щоб зцілити.
А щоб надати форму.